Ти син часів своїх і маєш відчувати їхній голос, їхній поклик.

Можна було б назвати безліч людей, які прийшли авторові на допомогу в його роботі над цим романом, чи то даючи поради, чи надсилаючи рідкісні книги, чи роблячи виписки з архівів і навіть таких славетних книгосховищ, як єреванський Матенадаран. Можна б перелічити праці великих наших тюркологів Кримського й Гордлевського, австрійського орієнталіста Хаммера і югославського Самарджича. Можна б описати мандри авторові в усі ті землі, про які йдеться в книжці. Можна б просто укласти список джерел, як це водиться в учених публікаціях.

Але ж література — не наука і автор — не дисертант.

«Роксолана» — це тільки роман. Автор зробив усе, що міг. Тепер настала черга для читача. Може, йому буде часом тяжко над сторінками цієї книжки. Авторові теж було нелегко. Історією не завжди можна втішатися — в неї треба ще й учитися.

-----------------------------------

Примітки:
[1] Кадрига — галера.
[2] Миср — давня назва Єгипту.
[3] Джамія — велика (соборна) мечеть.
[4] Аспра — грошова одиниця.
[5] Улем — мусульманський вчений.
[6] Бастурма — шашлик з яловичини.
[7] Хамам — лазня.
[8] Хафіз — чоловік, який знає напам’ять коран.
[9] Уртак — купець.
[10] Бейефенді — вельмишановний (звертання)
[11] Чарчаф — жіноче запинало для обличчя.
[12] Лут — міра
[13] Чи робила ти, як інші жінки, для вдоволення своєї хтивості…
[14] Бак — дивись.
[15] Чухраї йаджеми — придворні пажі.
[16] Баб-ус-сааде — Брама блаженства в султанському палаці. Так називано також султанський гарем.
[17] Кадій, каді — мусульманський суддя.
[18] Абу Ханіф, Малікі, Несай — найвідоміші авторитети в галузі мусульманського права — шаріату.
[19] Суфій — вчений. Послідовник однієї з мусульманських сект.
[20] Бейт — двовірш.
[21] Чауш — нижчий чин в армії, а також слуга, що виконує різні доручення.
[22] «Тасаввурат» — «Метафізика» Арістотеля в мусульманській обробці.
[23] Тогра — печать, в якій зашифровано ім’я султана і його титул.
[24] Санджак — область.
[25] Диван — тут збірка віршів.
[26] Сераскер — головнокомандуючий.
[27] Райя — феодально-залежне сільське населення в Турецькій імперії.
[28] Невбет — щоденне биття в барабани на знак торжества незалежності. Тут іронія: сова кричить невбет — знак втрати незалежності
[29] Пердедар — той, що відсуває запону, щоб впустити до палацу відвідувачів. Павук-пердедар — так само іронія.
[30] Міхраб — частина мечеті типу вівтаря в християнських храмах.
[31] Девшірме — так званий «податок крові», який Османи збирали в підкорених християнських країнах. Маленьких хлопчиків силоміць забирали в батьків, везли в Стамбул, де віддавали в школи аджемів, які готували майбутніх яничарів.
[32] Кизилбашами звано тоді персів.
[33] Кехаї — сільські старости.
[34] Азан — молитва.
[35] Сіпехсалар — зброєносець.
[36] Юрюк — кочовик.
[37] Дурбаші — кати.
[38] Фетх-наме — послання про перемогу.
[39] Гулямп — сторожа.
[40] Табут — відкрита труна, в якій переносять небіжчиків.
[41] Зіндан — підземна в’язниця.
[42] На гілці дві черешні. Одна червона, друга недоспіла. Я насолодився вже смаглявкою. Та ніяк не міг ще обняти білолицьої.
[43] Каба тюркче — вульгарний турецький, простонародний. (Зневажлива назва усної народної мови в устах панівної верхівки).
[44] Хадіс — перекази про вислови та вчинки Мухаммеда.
[45] Ансар — прибічник, послідовник пророка Мухаммеда.
[46] Дирлики — земельні наділи. Те саме — тімари, зеамати.
[47] Тахаллус — псевдонім.
[48] Таріх — історія, літопис, напис.
[49] Чорба — юшка.
[50] Бюрак — легендарний кінь, на якому нібито пророк Мухаммед здійснив подорож на небо.
[51] Нух — мусульмансько ім’я Ноя.
[52] Фетва — послання глави мусульманської церкви.
[53] Айнедар — носій дзеркал.
[54] Ібналь–Факих — власне ім’я (син знавця законів шаріату). Факих — знавець шаріату.
[55] Вакуф — майно, записано на справи благодійництва.
[56] Буквально: перевертай казани. Перевернуті казани були ознакою яничарського невдоволення. Згодом цей термін став означати яничарський заколот.
[57] Міхмандар — церемоніймейстер, комендант кортежу.
[58] Пуки — литки.
[59] Орсак — похідна колона, обоз, кортеж.
[60] Джебеджеїт — гармаш.
[61] Сунна — усні мусульманські перекази, що мають силу законів.
[62] Мункарі, Некір — ангели смерті у мусульман.
[63] Чамліт — коштовна тканина.
[64] Багазія — тканина бавовняна
[65] Мухаїр — шовкова тканина.
[66] Булюк — великий військовий загін, точніше, військове з’єднання.
[67] Сюннет — мусульманський обряд обрізання хлопчиків.
[68] Мактул — убитий.
[69] Сурнаме — урочисті події.
[70] Недим — співбесідник.
[71] Мейзар (або — не так вульгарно — «изар») — вузька запаска, без якої мусульманин ніколи не миється в лазні.
[72] Пісенька османських наркоманів XVI ст.
[73] Дем — гашиш.
[74] Турецький жаргонний вислів, який означає одурманення людини гашишем.
[75] Оджак — об’єднання кочовиків з тридцяти родин
[76] Лукман  (або Локман) — легендарний лікар у мусульман.
[77] Тезкіре — антологія. Тут: укладач антології.
[78] Ашик — поет.
[79] Берат — тут: султанська грамота про призначення пенсії.
[80] Іштакаран — історик, літописець.
[81] Dіхі (лат.) — я сказав.
[82] Садразам — титул великого візира.
[83] Ритуальний мусульманський вигук. Буквально що бажає бог. Тут: гіркота, здивування — оце так!
[84] Мається на увазі турецька приказка: «Мечеть завалилася, а міхраб стоїть» (про старих, але молодих душею людей).
[85] Бері — вільний, незалежний. Тут — прізвисько: Вільний Мустафа.
[86] Крутько — гострий камінь, довкола якого вир.
[87] Бучок — камінь, через який перевалюється вода і реве, бучить.
[88] Щітка — місце скупчення каменів.
[89] Черінь — суцільне кам’яне дно.
[90] Упад — водопад.
[91] Одміть — вир навколо каменя або трохи а.
[92] Косяк — тонкий довгий канат.
[93] Кюрете кашіла — галери.