Про УКРЛІТ.ORG

словотворчість

СЛОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Творення нових слів. Шевченко, як виразник могутньої словотворчості народу, підніс українську народну мову до рівня високорозвинених літературних мов своєї епохи (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 6); Народ — творець і вічний, невтомний збагачувач, удосконалювач своєї мови; народна словотворчість — невичерпне, криштально-чисте джерело цього збагачення й удосконалення (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 373.

вгору