ПІДБІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, док., розм. Трохи підрости, побільшати. Павлик підбільшав, і його одвезли в Київську гімназію (Н.-Лев., І, 1956, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 6. — С. 399.
Підбільшати, ша́ю, єш, сов. в. підбільшати, шаю, єш, гл.
1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Сим. 203. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Чуб. V. 853. Телята вже підбільшали. Рк. Левиц. Дерево в лісі підбільшало. Рк. Левиц.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 3. — С. 159.