ПРОЧИТА́ТИ див. прочи́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 346.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПРОЧИТА́ТИ див. прочи́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 346.
Прочитати, та́ю, єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 490.