КОРЕ́ЦЬ, рідше КІРЕ́ЦЬ, кірця́, ч.

1. Металевий або дерев’яний кухоль чи ківш із держаком. Бачим кадівби з кірцями (Щог., Поезії, 1958, 297); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Барв., Опов.., 1902, 398); Стер усмішку Тарас із лиця. Випив трохи ракії з кірця (Воронько, Драгі… 1959, 113).

2. Стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер. От він.. на другий день забрався до Дрогобича, закупив кілька кірців жита (Фр., І, 1955, 177); Кирило Кухта повернувся зі зборні додому веселим, наче йому хтось там корець муки пообіцяв (Іщук, Вербівчани, 1961, 369).

◊ Зна́ти (узна́ти, пізна́ти і т. ін.) почо́му (почі́м) коре́ць ли́ха див. ли́хо¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 289.

Корець, рця́, м.

1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З’їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13.

2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли. Ном. № 12220.

3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. См. Коречний, корчак. Шух. І. 113.

4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. Кірчик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 283.

коре́ць = кіре́ць = коря́к = ко­ро́к —

1) металевий або дерев’я­ний кухоль чи ківш з держаком. Бачим кадівби з кірцями (Я. Щоголев); Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли (М. Номис — жарт);

2) стара міра сипких тіл, що дорівнює 100 кг; центнер; при погрозах, покаранні приказують: «Буде знати, по чому корок дьогтю (коряк вітру)!».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 305.